Неділя, 11.04.2021, 13:01
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [120]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 78

Квартири Івано-Франківськ

Продаж, купівля нерухомості в Івано-Франківську

Український каталог сайтів
Дошка оголошень нерухомості Івано-Франківська
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ БЕЗ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ, СУДУ УПОВНОВАЖЕНОЮ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ

ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ БЕЗ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ, СУДУ УПОВНОВАЖЕНОЮ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ

 

Одним із запобіжних заходів в українському кримінальному процесі є затримання особи без ухвали слідчого судді, суду (тимчасовий запобіжний захід). Цю процедуру регулює § 2 18 глави Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК-2012). Однак, як засвідчує практика, має місце порушення приписів цього Закону окремими співробітниками прокуратури, органів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

  Ст. 9 Загальної декларації з прав людини передбачає, що  ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

В ст.  5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК-2012).

Особливу увагу хочемо звернути нс ч. 2 ст. 177 КПК-2012 де вказано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Отже, слідчий суддя, суд а не прокурор чи слідчий при прийнятті рішення, повинен бути впевнений, що підозрюваний, обвинувачений  порушить покладені на нього процесуальні обов’язки, а також вчинить протиправні дії передбачені ч.1 с. 177 КПК-2012.

Відповідно до ч.2 ст. 207 КПК кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 (крім судді і народного депутата України) цього Кодексу:

 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Термін «кожен» означає будь-хто, будь-яка людина. Але на відміну від «кожного» для осіб, яким надано право здійснювати затримання («уповноважена службова особа»),  КПК-2012 передбачає процедуру такого затримання.

Ст. 208 КПК-2012 передбачає, що уповноважена службова особа без ухвали слідчого судді, суду  має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

За злочини за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні  цього злочинувиключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов’язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Із аналізу проведеного на основі вище викладеного можемо зробити висновок, що затримання особи без дотримання процедури передбаченої «цим Кодексом» є незаконним.

Важливе значення для обчислення строків затримання має таке поняття як «момент затримання». Відповідно до ст.209 КПК-2012  особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Але якщо особу затримано, наприклад, громадянами під час вчинення злочину, то час з якого буде вважатися особа затриманою буде обчислюватись з моменту передачі її уповноваженій службовій особі. Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб. Для цього він у письмовій формі звертається до керівника органу досудового розслідування про проведення перевірки стосовно порушення порядку доставлення затриманої особи.

Безумовно, одним із найактуальнішим у наш час є питання строку затримання особи без ухвалення слідчого судді, суду. Відповідно до ст. 211 КПК-2012 строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. А затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Це означає, що особу, яку затримано без ухвали слідчого судді, до спливу шестидесяти годин з моменту затримання має бути відпущено або доставлено до суду. Якщо особу у шести десятигодинний термін було доставлено до суду то для вирішення питання про обрання запобіжного заходу чи у відмові, слідчому судді, суду Закон надає термін дванадцять годин. До спливу сімдесяти двох годинного терміну слідчий суддя, суд повинен винести ухвалу. Після спливу семидесятидвох годинного терміну, якщо не має ухвали слідчого судді, суду особа повинна бути звільнена. В цьому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором повинен звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування до особи запобіжних заходів.

 

Лотоцький М.В.



Джерело: http://lector-lmw.ucoz.com/load/0-0-0-0-1
Категорія: Мої статті | Додав: lotockiymw7125 (29.08.2013) | Автор: Михайло E
Переглядів: 2915 | Коментарі: 2 | Теги: суддя, адвокат, затримання особи, підозрюваний, прокурор, Затриманий, строк затримання, слідчий, слідчий суддя, Суд | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: