Нова процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

 З 1 січня 2013 року процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  та Постанови  Кабінету Міністрів України від від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»

Цей Закон та Порядок визначають правові,  економічні, організаційні засади проведення  державної  реєстрації  речових  та  інших  прав, процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Дія    Закону  не  поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні і морські судна,  судна  внутрішнього  плавання, космічні  та  інші  об'єкти  цивільних  прав,  на  які поширюється

правовий режим нерухомої речі.

Державна реєстрація прав є  обов'язковою.  Інформація  про права  на  нерухоме  майно  та  їх  обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові  права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам,  державі в  особі  органів, уповноважених управляти державним майном,  іноземцям та особам без громадянства,    іноземним    юридичним    особам,     міжнародним організаціям,  іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

     1) право власності на нерухоме майно;

     2) право  володіння;  право  користування  (сервітут);  право користування  земельною  ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського   відання;  право  оперативного  управління;  право

постійного користування та право оренди земельної  ділянки;  право користування  (найму,  оренди)  будівлею  або  іншими капітальними спорудами,  їх окремими  частинами;  іпотека;  довірче  управління майном;

     3) інші речові права відповідно до закону;

     4) податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та інші обтяження.

Право  власності  на  підприємство  як  єдиний  майновий комплекс,  житловий  будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

     Право  власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності   на  житловий  будинок,  будівлю,  споруду  (їх  окремі частини), в яких вони розташовані.

Функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки теж) З 01.01.2013 переходять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав – Міністерства юстиції та його територіальних управлінь.