Публікую апеляційну скаргу на тимчасовий арешт, якщо хтось напише зауваження доповнення буду вдячний.
До Апеляційного суду Івано-Франківської області вул. Грюнвальдська, 11 м. Івано-Франківськ, 76 018 адвоката Лотоцького М. В. офіс № 303, вул. Є.Коновальця 35, м. Івано-Франківськ т.м.: 0978726754, 0995276867 E-mail: lotockiymw@ukr.net захисника за призначенням Кар. ЄУ № 341/1638/17 № провадження 1-кс/341/309/17
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 р. Кар. громадянина Грузії було застосовано тимчасовий арешт строком сорок діб з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12, де знаходиться на час подання апеляційної скарги. Відповідно до ч. 7 ст. 583 КПК України, ухвала слідчого судді (про тимчасовий арешт) може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором. Мені, адвокату Лотоцькому М.В., Івано-Франківським ЦНБВПД було надано доручення за № 09-0000319 від 01.11.2017 р. на надання безоплатної правової допомоги Кар. (копія додається). Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ч. 1 ст. 1 КПК України передбача, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників вказує, що Компетентні органи запитуваної Сторони вирішують питання екстрадиції відповідно до свого законодавства. Щодо процесуального порядку «екстрадиції», то норми Гпави 44 КПК України нерозривно пов’язані з іншими статтями Цього Кодексу та з іншим чинним законодавством України. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Сторона захисту вважає, що Ухвала слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 р. що до Кард. 01.02.1977 р.н. не відповідає вищенаведеним критеріям. Порушення прав Кар. уже почалися з початку складання протоколу про його затримання. Громадянин Грузії Кард. не володіє українською мовою, при складанні Протоколу про затримання від 01.11.2017 р. старшим слідчим в ОВС 2 відділу 1 майором юстиції О.С. було запрошено перекладача Г.М., зі слів останнього, він не розуміє українську мову і може перекладати з російської на грузинську. Відповідно, ні сам перекладач, ні Кар. не могли зрозуміти суті документа. ПРИНИЖЕННЯ ГІДНОСТІ Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини одноголосно констатував порушення статті 3 (заборона тортур і нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання) Європейської конвенції з прав людини. Справа головним чином стосувалося практики тримання обвинувачених, взятих під варту, в металевих клітках під час судових засідань по їхніх справах. У своєму рішенні у справі "Кулік проти України" ЄСПЛ наголошує, що утримання людини в металевій клітці під час судового процесу ображає людську гідність. Це порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Svinarenko and Slyadnev v. Russia ([GC], № 32541/08 і 43441/08, § 138, ECHR 2014 року). Слідчий суддя, незважаючи на протест сторони захисту, при розгляді провадження про застосування тимчасового арешту розпорядився помістити Кар. в металеву клітку, в «клітці» йому надавалася і медична допомога. Таке рішення слідчого судді можемо трактувати як упередженість суду на інформацію у ЗМІ про «вбивства, зґвалтування, катування» скоєні Кар. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КЛОПОТАННЯМ ТА МАТЕРІАЛАМИ ПРО ТИМСАСОВИЙ АТЕШТ. Без ознайомлення з матеріалами поданими до суду іншою стороною неможливо ні захищатися самому, ні надати якісну правову допомогу. В зв’язку з тим, що я не мав змоги ознайомитися з матеріалами поданими прокурором про застосування тимчасового арешту то після початку судового провадження я, як захисник, заявив клопотання про ознайомлення з даними матеріалами. Суд надав мені всього 15 хвилин, що було недостатньо для ознайомлення та спілкування з підзахисним. Клопотання про застосування тимчасового арешту від 01.11.2017 р. складеного прокурором В.О. були переведені з української мови на грузинську, але не відповідно до чинного законодавства, Кар. не зрозумів змісту клопотання, інші документи були без перекладу. Відповідно було порушено п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (етнічне походження). ПРАВО ОДЕРЖУВАТИ БЕЗОПЛАТНУ ДОПОМОГУ ПЕРЕКЛАДАЧА. П. е ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: одержувати безоплатну допомогу перекладача. Таке право також гарантує ст. 29 КПК України. Однак, як ми уже зазначали, перекладач Г.М. заявив суду, що він не зовсім володіє українською мовою і якісно може перекладати тільки з російської. Відповідно, було порушено право Кар. на користування послугами перекладача. Не отримав Кар. перекладу Ухвали слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 р. на грузинську мову відповідно до ч. 4 ст. 29 КПК України. ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ У СУДІ П. 7 ст. 584 КПК України передбачає, що після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу. Відповідно до ст. 342 КПК України, перед початком судового засідання, секретар судового засідання встановлює осіб, які з’явилися у судове засідання. Хоча у Протоколі про затримання Кар. від 01.11.2017 р. вказано, що у останнього вилучені паспорти, прокурор не зміг надати суду ні одного документу передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» для ідентифікації особи щодо якої мав застосовуватися тимчасовий арешт. Ч. ст. 348 КПК України передбачає, що після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з’ясовуючи його прізвище, ім’я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Але, після оголошення прокурором Клопотання про застосування тимчасового арешту не було встановлено анкетних даних особи, особа, яку називали Кар. повторяв, що він не винен. Не зрозумів він чому його доставлено в суд, а також в зв’язку з некомпетентністю перекладача і своїх прав у судовому засіданні. НЕДОПУСТИМІ ДОКАЗИ Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Ч. 3 ст. 99 КПК України передбачає, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа. А ч. 1 ст. 550 КПК України передбачає, що документи, які направляються у зв’язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України. Ч. 4 ст. 583 КПК України, передбачає, що до клопотання про тимчасовий арешт додаються: 1) протокол затримання особи; 2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави; 3) документи, що підтверджують особу затриманого. Особу, яку назвали Кар. була затримана з порушенням ст. 208 КПК України – за Законом затримання здійснюється за ухвалою слідчого судді. Для виправдання незаконного затримання прокурор надав слідчому судді Витяг з ЄРДР, Постанову Генеральної прокуратури про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, Акт про перевірку об’єкта на наявність вибухових пристроїв № 249, Протокол обшуку від 31.10.2017 р., Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2017 р. у кримінальному провадженні за № в ЄРДР 22017000000000134 за статею…………………….., яка ніякого відношення ні до мого підзахисного, ні до «екстрадиції» не мають. Відповідно протокол про затримання Кар. є недопустимим доказом. Не було надано суду оригіналів документів, а також самих документів передбачених і п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 583 КПК України. Сторона захисту звертала увагу слідчого судді на ч. 7 ст. 582 КПК України, що порядок затримання таких осіб (питання екстрадиції) та розгляду скарг про їх затримання здійснюється відповідно до статей 206 та 208 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Наголошували, що Кар. не міг бути затриманий співробітниками СБУ, вони не застали його під час вчинення злочину, замаху …, не було у співробітників СБУ ухвали слідчого судді на затримання Кар. Вказували слідчому судді, що така особа повинна бути звільнена судом відповідно до п. 3 ст. 206 КПК України. Хочемо наголосити, що слідчий суддя не виконав приписи п.1 ч. 2. ст. 87 КПК України, суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. НЕДОСТАТНІСТЬ ДОКАЗІВ Сторона захисту настоювала у судовому засіданні, що прокурор не долучив до клопотання про тимчасовий арешт Кар. докази передбачені ч. 4 ст. 583 КПК України та було долучено ряд копій документів, які не мають відношення до кримінального провадження. Не долучено також Ордер на арешт чи судове рішення10А-100-13 від 16.01.2013 р., виданий палатою кримінальних справ Тбіліського міського суду Грузії.
ІНШІ СЛІДЧІ ДІЇ У додатку до клопотання про застосування тимчасового арешту міститься копія висновку експерта Р. Білоус від 01.11.2017 р., що чоловік, який брав участь у обшуку 31.10.2017 р. є Кар.. В матеріалах немає постанови прокурора про проведення будь-яких експертиз та про ознайомлення з ними, а саме дослідження проводилося відповідно до кримінального провадження за № в ЄРДР за № ……….. не має відношення до «провадження про екстрадицію». Протиправним було відібрання відбитків пальців рук у Кар. Відповідно до ч. 3. ст. 245 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу (на підставі постанови прокурора та складається протокол), постанова та протокол відсутні у матеріалах провадження, є тільки відбитки пальців рук. Із фотографій доданих до Ілюстрованої таблиці № 1 до висновку експертного дослідження за № 625/1 від 01.11.2017 р. вбачається, що співробітники СБУ/іншого органу вели таємне стеження за особою, однак на таку негласну слідчу дію потрібна ухвала слідчого судді, яка відсутня в матеріалах цього провадження. Законом не передбачено проведення негласних слідчих (розшукових дій) відносно осіб до яких може бути застосована екстрадиція.
Відповідно до вищенаведеного Судом було ухвалене рішення з порушенням: ст. 19 та п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України; ст.ст. 3, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст.ст. 29, ст. 86, 87, 99, 206, 208, 241, 245 342, 348, 582, 583 КПК України. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до вищенаведеного, чинного законодавства просимо Суд: 1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду. 2. Витребувати матеріали даного кримінального провадження у суді першої інстанції. 3. Скасувати Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 р. щодо Кар. 01.02.1977 р.н./ іншої особи. 4. Розгляд провадження провести в моїй присутності та присутності особи в залі судового засідання до якої застосовано тимчасовий арешт. Додаток: 1. Копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 953 від 09.02.2007 р. 2. Копію доручення Івано-Франківського ЦНБВПД на надання безоплатної правової допомоги за № 09-0000319 від 01.11.2017 р. 3. Копія Ухвали слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2017 р. 4. Копія апеляційної скарги.
