БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.

     Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Благовіщення — християнське свято, що за церковним календарем відзначається 7 квітня.

     В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї Божественного Немовляти, Спасителя роду людського.

     Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з 82-річним Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав:

     «Радуйся, благодатна, Господь з Тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш Його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця». Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові».

     В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, споруджено храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.

     Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

     На Русі свято Благовіщення стали відзначати з Х століття разом з приходом християнства.  На Благовіщення на Русі у давні часи в церквах під час всенощної справляли особливий обряд «чин хлібозаломлення». Під час цього обряду благословляли хліби, пшеницю, вино та єлей. «Подячні» хліби та вино роздавали всім, хто був присутній у храмі під час всенощної. Існував на Благовіщення і звичай годування жебраків та убогих за кошт церковних громад.

     У храмах цього дня святять проскури. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

     Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня, бо на його думку, навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не в’є. 

04.04.2013 | 18:07 |

    Джерело: газета «Галицьке слово», http://www.galslovo.if.ua/index.php?st=7149

Оксана Береговська, науковий співробітник відділу фондів НЗ «Давній Галич»