Неоднозначне регулювання питань кримінального провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 303 КПК У дає перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, а ст. 309 КПК У перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Ці переліки є вичерпними.

КПК України в п. 5 ч. 1 ст. 3 дає чітке визначення, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до вищенаведеного бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК У) не може оскаржуватись відповідно до Глава 26 КПК У (Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування) - стадія досудового розслідування відсутня.

В таких випадках ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно, при колізії у правових нормах суд, інші органи повинні застосовувати норми законодавства, які є більш сприятливі для захисту прав, свобод та інтересів особи.

На нашу думку можна ставити питання про розгляд відповідної категорії справ відповідно до Розділу IV КПК України.