Лотоцький Михайло Васильович

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

(скорочено)

У науковій статті досліджується інститут організаційних форм здійснення адвокатської діяльності в зв’язку із набранням чинності Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ключові слова: організаційні форми адвокатської діяльності, індивідуальна робота адвоката, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Конституція України (ч.2 ст. 59) передбачає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура [6, с. 16].

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом [9, с. 4].

Адвокатські об’єднання покликані представляють інтереси адвокатів у державних органах і громадських об'єднаннях, захищають їх соціальні та професійні права, здійснюють методичну і видавничу діяльність, сприяють підвищенню професійного рівня адвоката, об’єднанню зусиль адвокатів у розбудові демократичної, правової держави, поліпшенню юридичної допомоги, підвищенні ролі адвокатури в суспільстві, сприянні розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набутті адвокатурою повної самостійності та самоврядування, турботі про історичні традиції української адвокатури, розвитку і поглиблення міжнародних зв'язків тощо [13, с. 247].

С. Я. Фурса зазначає, що організаційними формами роботи адвоката є:

- індивідуальна робота адвоката;

- адвокатське бюро;

- адвокатські колегії;

- адвокатські фірми;

- адвокатські контори;

- інші адвокатські об’єднання [2, с. 114].

Прототипами сучасних адвокатських бюро в Галичині можна вважати адвокатські канцелярії. Так, А. Ю. Бойчук зазначає, що упродовж 1890-1899 рр. власні канцелярії відкрило понад 30 захисників [4, с. 78].

В  радянський період адвокати об’єднувалися в колегії та працювали тільки в юридичних консультаціях. Так, Правила внутрішнього розпорядку для адвокатів Української РСР передбачали, що прийом громадян, які звернулись за юридичною допомогою, проводяться лише в юридичних консультаціях і тільки в робочий час [7, с. 74].

В кінці 2011 р. в Україні було зареєстровано більше 550 різних видів адвокатських об’єднань (фірми, компанії, колегії, юридичні консультації та ін.), в яких працювало від 2 до 50 і більше адвокатів [12].

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати можуть здійснювати свою діяльність у наступних формах (організаційні форми адвокатської діяльності):

1)                     індивідуально;

2)                     створити адвокатське бюро;

3)                     об’єднатися з іншими адвокатами для створення адвокатського об’єднання [9, с. 4].

Порядок реєстрації адвокатів, як самозайнятих осіб, встановлений розділом VI  «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 979, який набрав чинності з 14.01.2011р.

 Відповідно до п. 70.16.5 цього положення, органи, що здійснюють реєстрацію адвокатської діяльності (Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури), зобов’язані у п’ятиденний строк від дня провадження відповідної дії сповістити орган державної податкової служби про видачу фізичній особі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю [8].

Ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає таку форму адвокатської діяльності, як адвокатські бюро.

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив (ч. 1 ст. 14) [9, с. 9].

Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

 Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державному реєстратору подаються рішення засновника, два оригінали статуту, документи на підтвердження сплати державного мита, реєстраційні картки [10].

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

 Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

 Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Третьою формою адвокатської діяльності є адвокатські об’єднання. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,  адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту [9, с. 10].

Державна реєстрація адвокатського об’єднання (як і адвокатського бюро) здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

 Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 52 Господарського кодексу України, некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку [5, с. 37].

На суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб’єктами господарювання [14, с. 153].

Згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України роз'ясненням від 21.03.2008 N V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською (і, зокрема, підприємницькою) у значенні ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність [11].

Тобто, враховуючи вищесказане, адвокат та адвокатське об'єднання не займаються підприємницькою діяльністю, а отже – не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином,  адвокатське об’єднання є юридичною особою – професійною організацією адвокатів, яка не займається підприємницькою діяльністю, метою якого є захист прав, свобод та представлення законних інтересів громадян, задоволення потреб в кваліфікованій правовій допомозі, адвокатській діяльності, надання іншої юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 5  Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державна    реєстрація    юридичних   осіб   та   фізичних  осіб  –  підприємців (також адвокатів) проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому  комітеті  міської ради міста обласного значення або у районній,  районній  у  містах  Києві  та  Севастополі   державній адміністрації  за  місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця [10].

Для реєстрації адвокатського бюро, адвокатського об’єднання державному реєстратору необхідно подати наступні документи: реєстраційну картку, установчий    документ  (установчий   акт,   статут   або засновницький договір,  положення). При цьому положення вищевказаних   документів не повинні суперечити Закону. За   проведення    державної    реєстрації    справляється реєстраційний збір.

Діяльність адвокатури, крім законодавства України, регулю­ється також і корпоративними джерелами права, що притаманно юридичним особам –стату­тами адвокатських об'єднань. Статут – це доку­мент, який визначає правовий статус, внутрішню структуру й засади діяльності тієї чи іншої орга­нізації, повноваження її органів управління, пра­ва й обов'язки її членів, порядок реорганізації та ліквідації, інші питання [3, с. 37].

На відміну від статуту, в установчому договорі адвокати – члени адвокатського об'єднання можуть вільно встановлювати між собою майнові відносини, закріплювати певні права й обов'язки майнового характеру один щодо одного, вирішу­вати інші питання, але з одним принциповим обмеженням: положення цього договору не повин­ні торкатися їх професійної адвокатської діяль­ності, обмежувати їх професійні права як адвока­тів - членів об'єднання, втручатися у сферу про­фесійних взаємовідносин адвоката з його клієн­тами й (або) державними чи іншими установами [1, с. 148].

Виходячи з того, що адвокатське об’єднання здійснює некомерційне господарювання, воно також повинно бути зареєстроване в органах податкової служби, як  неприбуткова організація.

Висновки. Отже, адвокати, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально до початку надання адвокатських послуг, повинні зареєструватися в податковій інспекції та органах пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації. Адвокати,  які створюють адвокатське бюро чи  адвокатське об’єднання до початку здійснення адвокатської діяльності повинні зареєструватися в державного реєстратора, в податковій інспекції та органах пенсійного фонду.

Що стосується юридичного визначення організаційних форм адвокатської діяльності, то пропонуємо повернутися до положень, які діяли в Законі України «Про адвокатуру». Слід також внести зміни до Податкового кодексу України, передбачивши в ньому пільги по оподаткуванню адвокатів, адвокатських бюро та адвокатських об’єднань.

Список використаних джерел:

1.                     Адвокатура України: Навчальний посібник / В. К. Шкарупа, О. В. Філонов, А. М. Титов, Ю. Я. Кінаш  /  За ред. В.К. Шкарупи. – 2-ге вид., випр. – К.Знання, 2008. – 398 с.

2.                     Адвокатура України: Навчальний посібник: у 2 кн. / за ред. д.ю.н., проф. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, кн. 1, 2007. – 940 с.

3.                     Адвокатура України: правове регулювання і судова практика: Практичний посібник для адвоката / За ред. С. Ф. Сафулька, О. Д. Святоцького; Упорядник Т. Г. Захарченко та ін. – К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 768 с.

4.                     Бойчук А. Ю. Інститут адвокатури в Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ  століття. Історико-правове дослідження: монографія /  А. Ю. Бойчук. – О.: Фенікс, 2012. – 152 с.

5.                     Господарський кодекс України. – Х.:ПП «ІГВІНІ» , 2010. – 232 с.

6.                     Конституція України: зі змінами і доповненнями станом на 23.06.2012 р. – Харків: Весна,  2012. – 49 с.

7.                     На сторожі прав трудящих та інтересів держави / В. Купрішин, Д. Сусло. – Київ: Видавництво політичної літератури України, 1973. – 190 с.

8.                     Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Постанова правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0995-10

9.                     Про адвокатуру та адвокатську діяльність Закон України від 05.07. 2012 р. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 48 с.

10.                 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-15

11.                 Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності.  Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті міністрів України від 21.03.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS7607.html

12.                 Сергей Сафулько: 12 признаков кризиса адвокатуры / С. Сафулько [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://yurpravda.info/index4111.html

13.                 Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник /  А. П. Гель,  Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. – К., 2004. – 272 с.

14.                 Теньков С.О. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України / С. О. Теньков – К.: А.С.К., 2004 – 720 с.