Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та  юридичні  особи,  в тому   числі  нерезиденти,  які  є  власниками  об'єктів  житлової нерухомості.

Якщо об'єкти  житлової  нерухомості  перебувають у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб то платниками податку є:

     а) якщо об'єкт  житлової  нерухомості  перебуває  у  спільній частковій власності кількох осіб,  платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

     б) якщо об'єкт  житлової  нерухомості  перебуває  у  спільній сумісній  власності  кількох  осіб,  але  не  поділений  в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників,  визначена за  їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

     в) якщо  об'єкт  житлової  нерухомості  перебуває  у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений  між  ними  в  натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єктом    оподаткування    є    об'єкт    житлової нерухомості. В ст.     265.2.2. Податкового кодексу України перелічені об’єкти які не є об'єктами оподаткування.

     Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. База  оподаткування  об'єктів  житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних  осіб,  обчислюється  органом державної  податкової  служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,  що безоплатно надаються  органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають  у  власності  юридичних  осіб,  обчислюється   такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів,  що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Ставки податку  встановлюються  сільською,  селищною або  міською  радою в таких розмірах за 1 кв.  метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

-         для квартир,  житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та  житлових  будинків,  житлова  площа  яких не перевищує 500 кв. метрів,  ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток  розміру мінімальної  заробітної  плати (01.01.2013 – 30.11.2013 становить 1147 грн.)  встановленої  законом  на 1 січня звітного (податкового) року;

-          для квартир,  житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових  будинків,  житлова площа яких перевищує 500 кв.  метрів, ставка  податку  становить  2,7   відсотка   розміру   мінімальної заробітної   плати,  встановленої  законом  на  1  січня  звітного (податкового) року.

Обчислення   суми   податку   з   об'єктів  житлової нерухомості,  які   знаходяться   у   власності   фізичних   осіб, проводиться     органом    державної    податкової    служби    за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про суму податку,  що підлягає  сплаті,  та  платіжні  реквізити  надсилаються  органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової   нерухомості   до  1  липня  звітного  року.

Податок  сплачується  за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до  відповідного  бюджету  згідно  з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове  зобов'язання  за  звітний  рік з податку сплачується:

     а) фізичними особами  -  протягом  60  днів  з  дня  вручення податкового повідомлення-рішення;

     б) юридичними  особами  -  авансовими  внесками щокварталу до 30 числа  місяця,  що   наступає   за   звітним   кварталом,   які відображаються в річній податковій декларації.

Лотоцький М.В., адвокат