Лотоцький М.В.

Розумні строки у кримінальному процесуальному кодексі України.

Вперше в вітчизняному законодавстві у Кримінальному процесуальному  кодексі України 2012 року у главі «Засади кримінального провадження» було закріплено ст. 28 «Розумні строки»

Стаття 28. Розумні строки

 1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

 2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

 3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

 2) поведінка учасників кримінального провадження;

 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

 4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

 5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

 6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Закріплюючи цей термін Законодавець мав на меті гарантувати право обвинуваченого від необґрунтованого і надмірного затягування кримінально­го провадження. Таке положення передбачає ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріпила право кожної людини, проти якої висунуто кримінальне обвинувачення, на справедливий і відкритий його розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини встановив, що період розумного строку у кримінальному провадженні розпочинається з моменту «вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину» і завершується остаточним вирішенням справи, включаючи апеляцію і касацію (судове рішення у справі «Девер проти Бельгії», 1980 р.; судове рішення у справі «Єкле проти Німеччини», 1982 р.).

Процесуальні рішення і дії мають бути виконані без невиправданої за­тримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного для них КПК. Однак не для всіх процесуальних рішень і дій КПК 2012  конкретні терміни. Тому у ч. 3 ст. 28  встановлені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження.

Найбільш позитивним . на наш погляд є те, що обвинувачений має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду або було закрите. Неповнолітня особа, а також особа, що знаходиться під вартою мають право щоб  кримінальне провадження (судовий розгляд) стосовно них здійснювалось невідкладно і першочергово.