Адвокат М.В. Лотоцький

Співучасть у злочині.

Приблизно трети­на всіх злочинів — це злочини, у вчиненні яких брали участь дві чи більше особи, а 2/3 грабежів та розбоїв, випадків хуліганства вчиняються у співучасті. Зміна кваліфікації злочинів вчинених у співучасті під час досудового розслідування, судового провадження та по перегляду судових рішень свідчить про те, що під час кваліфікації таких злочинів допускаються помилки. Внаслідок неправильної кваліфікації винні особи не несуть відповідальності передбаченої законом (причому до кримінальної відповідальності можуть притягуватися невинні особи).

Відповідно до ст. 26 Кримінального кодексу України 2001 року (далі КК) Співучастю у  злочині  є  умисна  спільна  участь   декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. В ст. 28 КК перелічено види співучасників та дається коротко перелік протиправних дій які вчиняються співучасниками для їх кваліфікації До співучасників відносяться: виконавець, організатор, підбурювач та пособник [1].

Злочини можуть вчинятися як одноособово так і групою осіб. Відповідно до КК:

1.       (ч. 1 ст. 28 КК) - злочин визнається таким,  що вчинений групою осіб,  якщо у ньому  брали  участь  декілька  (два  або  більше)  виконавців без попередньої змови між собою [1].

Злочин, що вчиняється групою осіб без попередньої змови - це злочин в якому бере участь двоє і більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленності між собою про це (виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення).  Для такої групи характерне ситуативне об'єднання зусилль виконавців для досягнення злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення.

2.  (ч. 2 ст. 28 КК) - злочин визнається вчиненим за  попередньою  змовою  групою осіб,  якщо  його  спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь,  тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення [1].

Злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб якщо учасниками вчинення цього злочину було декілька суб’єктів  (два і більше). Причому вони завчасно домовились про спільне його вчинення.  Ця домовленість стосується узгодження об'єкта злочину, місця, часу, способу вчинення, розподілу функції інше).
3.  (ч. 3 ст. 28 КК) - злочин  визнається  вчиненим організованою групою,  якщо в його готуванні або вчиненні брали  участь  декілька  осіб  (три  і більше),  які  попередньо  зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього  та  іншого  (інших)  злочинів,  об'єднаних  єдиним планом  з  розподілом  функцій  учасників  групи,  спрямованих  на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи [1].

Під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.
 Утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об’єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об’єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов’язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об’єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв’язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.
4.  (ч. 4 ст. 28 КК) злочин визнається вчиненим  злочинною  організацією,  якщо він  скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою   зорганізувалися   для   спільної   діяльності   з   метою безпосереднього  вчинення  тяжких  або  особливо  тяжких  злочинів учасниками   цієї  організації,  або  керівництва  чи  координації злочинної  діяльності  інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп [1].

Злочинна організація - це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об’єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Злочинну організацію слід вважати утвореною (створеною), якщо після досягнення особами згоди щодо вчинення першого тяжкого чи особливо тяжкого злочину, але до його закінчення об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак такої організації. При цьому не має значення, передувала набуттю об’єднанням ознак злочинної організації стадія його існування як організованої групи чи зазначена організація була одразу створена як така.
Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об’єднанням усіх обов’язкових ознак злочинної організації, ці злочини за наявності до того підстав необхідно кваліфікувати як такі, що вчинені організованою групою [2].
        В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 р. № 13 вказано, що суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, — щодо виду об’єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об’єднання, наявності в нього корупційних зв’язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо[2].

Використані джерела:

1. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 17.01.13 20:00. [Електронний ресурс]: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 р. № 13. [Електронний ресурс]: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/.