Острогляд О.В.

кандидат юридичних наук, доцент

СТАБІЛЬНІСТЬ ТА ДИНАМІЗМ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В РАКУРСІ ГУМАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Необхідність гуманізації кримінальної відповідальності назріла вже давно, оскільки кількість судимих осіб і осіб, які позбавляються волі залишається ста­більно високою. А це, в свою чергу свідчить про те, що Кримінальний кодекс не виконує в повній мірі роль основного засобу протидії злочинності. Така ситу­ація зумовлена нестабільністю чинного кримінального законодавства України. Кримінальний кодекс, незважаючи на те, що він був прийнятий у 2001 році, не відповідає сучасним реаліям і потребує серйозного реформування, так як в його основу має бути покладено сучасні досягнення науки кримінального права України і світу.

Саме це підкреслює В.Я. Тацій, зазначаючи, що тільки на підставі віднос­ної стабільності законодавства може будуватися стійка, цілеспрямована і про­гнозована політика держави у сфері боротьби зі злочинністю. Стабільність кримінального закону, з одного боку, є свідченням прогнозованої та усталеної політики держави у сфері боротьби зі злочинністю, вона створює умови для належного опанування працівниками правоохоронних органів основних зако­нодавчих приписів і формування на цій підставі відповідної практики застосу­вання КК, а з другого - надає можливість кожному громадянину ознайомитися зі змістом законодавства, а отже бути обізнаним щодо того, якими заходами кри­мінально-правового впливу забезпечується його безпека, захист прав, свобод та законних інтересів [3, с. 7].

На необхідність стабільності кримінального законодавства наголошує також і П.Л. Фріс, підкреслюючи, що про яку стабільність законодавства можна вести мову, якщо загальна кількість змін і доповнень до чинного Кримінального ко­дексу України складає - 349 [4, с. 6].

Стабільність кримінального законодавства абсолютно не заперечує його ди­намізму. Головне в процесі внесення змін до Кримінального кодексу України дотримуватись розумного балансу щодо криміналізації і декриміналізації діянь, посилення чи, навпаки, пом'якшення відповідальності за вчинення суспіль­но-небезпечних діянь.

Зміни до Кримінального кодексу повинні вноситись з врахуванням принци­пу гуманізму, під яким, згідно Великого тлумачного словника сучасної україн­ської мови, пропонується розуміти ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до гідності, а також при неможливості вирішити правовий конфлікт іншими, не кримінально-правовими, засобами [1, с. 266].

Висновок про те, чи готовий нині законодавець перейти до реалізації декла­рованих положень з гуманізації кримінальної відповідальності може дати навіть поверховий аналіз змін до чинного Кримінального кодексу України, які відбули­ся протягом останнього року:

1.     Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-УІ у статті 342 Кри­мінального кодексу України (до якої, до речі, вже вносились зміни 2010 року) розширено коло спеціальних потерпілих, шляхом передбачення кримінальної відповідальності за «опір уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фі­зичних осіб».

2.     Законом України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI у Кримінальному кодексі України статті 48, 53, 75, 91, 369, 374, 383, 385, 386, 387, 426 піддалися технічним змінам, пов'язаним з прийняттям нового Кримінального процесуаль­ного кодексу та граматичним правкам, а також стаття 65 доповнилася частиною п'ятою такого змісту: «5. У випадку затвердження вироком угоди про примирен­ня або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами уго­ди», що пов'язано з введенням нового кримінально-процесуального інституту угоди про примирення, що можна визнати проявом гуманності та прагненням до зменшення кількості судимих осіб. Крім того, цим же законом Криміналь­ний кодекс України доповнено новими статтями «381-1. Невиконання слідчим вказівок прокурора» та «389-1. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості», якими передбачено кримінальну відповідальність за невиконання вимог нових кримінально-процесуальних інститугів.

3.     Законом України від 24 травня 2012 року № 4837-УІ збільшено розмір штрафу передбаченого частинами першої статей 267, 271, 272 і 275 Криміналь­ного кодексу України шляхом заміни слів «до п'ятдесяти» на «від ста до двох­сот».

4.    Законом України від 24 травня 2012 року № 4838-УІ у статті 292 Кримі­нального кодексу України розширено об'єктивну сторону, шляхом передбачення кримінальної відповідальності за пошкодження об'єктів конденсатопроводів та нафтопродукте проводів.

5.    Законом України від 5 липня 2012 року № 5064-VI у частині першій статті 263 уточнено об'єктивну сторону шляхом виключення в абзаці першому слова «виготовлення, ремонт», одночасно в цій же частині посилено санкцію, а саме: позбавлення волі на строк «від двох до п'яти» замінено на «від трьох до семи». Крім того, зазначений закон передбачає введення нової статті 263-1 «Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготов­лення бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв», яка перед­бачає відповідальність саме за ті дії, які попередньо виключені зі статті 263, причому санкція частини першої також співпадає.

6.     Законом України від 5 липня 2012 року № 5065-УІ у статті 305 посилено відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, оскільки змінено нижню межу санкції, що передбачає позбавлення волі в частині першій з трьох до п'яти, а в частині другій з п'яти до восьми років. Цим же законом розширено відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фаль­сифікованих лікарських засобів шляхом прийняття нової редакції статті 321-1, в якій, крім того, значно посилено і покарання за зазначені дії, наприклад, в частині першій - «позбавлення волі на строк до трьох років» замінено на «поз­бавлення волі на строк від трьох до п'яти років».Крім того, зазначений закон вводить кримінальну відповідальність за пору­шення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів, шляхом доповнення КК України стат­тею 321-2.

7.    Законом України від 18 вересня 2012 року № 5283-VI у статті 199 розши­рено об'єктивну сторону, шляхом передбачення кримінальної відповідальності за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів підроблених грошей, дер­жавних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи го­лографічних захисних елементів. У статті 216 з об'єктивної сторони виключено незаконне використання «марок акцизного збору».

8.    Законом України від 18 вересня 2012 року № 5284-VI у статті 200 Кримі­нального кодексу України розширено об'єктивну сторону, шляхом передбачен­ня кримінальної відповідальності за підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до електронних грошей, а також неправомір­ний випуск або використання електронних грошей.

9.     Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI внесено технічні зміни до примітки статті 305, а саме слова «спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я» замінено словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обі- гу» [2].

Таким чином, лише протягом останнього календарного року до Криміналь­ного кодексу України було внесено зміни та доповнення 9-ма Законами України, змін зазнали 25-ть статей, Кодекс доповнено 4-ма новими статтями. Як видно з вищезазначеного більшість зазначених змін стосувалися або посилення кримі­нальної відповідальності або розширення об'єктивної сторони або криміналі- зації діянь. Стосовно реалізації принципу гуманізму, то серед зазначених змін такими можна вважати зміни до статті 65 Кримінального кодексу України.

Таким чином, можна зробити висновок, що кримінальне законодавство України не варто вважати стабільним, зміни, що вносяться до Кримінального кодексу, не носять системного характеру і є стійка тенденція до подальшої кри- міналізації певних видів діянь.

Все це призводить до необхідності розробки концепції кримінально-пра­вової політики України, плану законодавчої діяльності у цій сфері на підставі сучасного стану розвитку науки кримінального права і з врахуванням принципу гуманізму.

1.      /. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад, і голов, ред.

В.Т. Бусел]. -К; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. -1736 с. 2. Кримінальний кодекс України : За станом на 16.10.2012 //http://zakon3.rada.

gov. ua/laws/show/2341-14

2.      Тацій В.Я. Стабільність та динамізм кримінального законодавства України

як запорука його якості та ефективності/В.Я. Тацій // Основні напрями роз­витку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2012 р. /редкол.: В. Я. Тацій (голов, ред.), В. І. Борисов (заст. голов, ред.) та ін. -X. : Право, 2012. - С. 6-13

3.      Фріс П.Л. Деякі підходи до розробки концепції політики у сфері боротьби

зі злочинністю / П.Л. Фріс // Теоретичні та практичні проблеми розвит­ку кримінального права і процесу: Матер, наук. сем. [м. Івано-Франківськ, 06 грудня 2012 року]. / Ред.кол.: Острогляд О.В. (голов.ред.) та ін. - Іва­но-Франківськ, 2012. -С. 5-7

Політика в сфері боротьби зі злочинністю [текст] : Матері­али Всеукраїнської науково-практичної конференції (1-2 бе­резня 2013 року, м.Івано-Франківськ). - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2012.-307 с.