П`ятниця, 29.03.2024, 15:23
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [120]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 79

Квартири Івано-Франківськ

Продаж, купівля нерухомості в Івано-Франківську

Український каталог сайтів
Дошка оголошень нерухомості Івано-Франківська
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Участь «цивільних» осіб у контролі за вчиненням злочину – законна чи протизаконна?

Мій підзахисний є обвинуваченим за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309. КК України. Дізнаюся від прокурора, що у всіх кримінальних справах  даної категорії «покупцями та продавцями» є «цивільні» особи. Як правило це раніше судимі особи, звільнені від кримінальної  відповідальності, яким загрожує адміністративне чи кримінальне покарання, перебувають під адміністративним наглядом. Всі вони залежні від співробітників оперативно-розшукових підрозділів. А надання «добровільної» згоди на участь у негласній слідчій дії супроводжується фізичним та моральним тиском. На мою думку залучення таких осіб до участі в слідчих діях є протизаконною.

Ст. 19 Конституції України констатує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. А  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та проведення негласних слідчих (розшукових) дій регламентується главою 21 КПК України.

Відповідно до ч. 1  ст. 275 КПК України, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, законодавець заборонив залучати до конфіденційного співробітництва фізичних та  юридичних осіб, які не уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність та чітко вказав, що залучення таких осіб можливе у випадках передбачених КПК України. Інструкції, накази, інші відомчі акти (їх частини), які не відповідають цьому положенню КПК України є нечинними.

Що стосується «Контролю за вчиненням злочину» (ст. 271 КПК України) та контрольованої та оперативної закупки зокрема, то в цій статті КПК України не вказано, що до проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії можна залучати інших осіб, отже вона повинна проводитися штатними працівниками правоохоронного органу. Залучення «цивільних» осіб до оперативної поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину є протизаконним.

Звернемося до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Ст. 5 цього Закону чітко формує коло суб’єктів, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією; СБУ; …..

Відповідно до ч. 11 ст. 5 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

В п. 2 ч. 1 ст. 8  ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативним     підрозділам     для     виконання     завдань оперативно-розшукової діяльності надається право:  проводити  контрольовану  поставку  та  контрольовану  і оперативну  закупку  товарів,  предметів  та речовин, у тому числі заборонених  для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми   власності  з  метою  виявлення  та  документування  фактів протиправних діянь. Ч. 5 ст. 8 цього Закону дозволяє залучати до виконання    окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової   діяльності  працівників інших підрозділів. Ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає, що оперативні підрозділи можуть мати   гласних   і  негласних  штатних  та  позаштатних працівників (п. 13) та  використовувати  конфіденційне  співробітництво згідно з положеннями   статті   275  Кримінального  процесуального  кодексу України ( п. 14 ). Отже, ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» не містить положень про використання «цивільних» осіб  в оперативно-розшуковій діяльності, зокрема, і в проведенні  контрольованої  поставки  та  контрольованої  і оперативної  закупки. До проведення таких негласних слідчих дій можуть залучатися працівники інших підрозділів. 

Ми не заперечуємо, що «цивільні» особи можуть залучатися до проведення оперативно-розшукової діяльності, але така діяльність повинна відповідати чинному законодавству. Одним із таких законів, які регламентують таку діяльність є ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Відповідно до ч.1  ст. 13 цього Закону,  при  здійсненні  боротьби  з  організованою   злочинністю спеціальні підрозділи  по  боротьбі  з  організованою  злочинністю органів внутрішніх справ і Служби  безпеки  України  мають  право, якщо інших заходів  для  розкриття  організованої  злочинності  та притягнення    винних    до    відповідальності       недостатньо, використовувати штатних і нештатних негласних співробітників,  які вводяться  під  легендою  прикриття  в    організовані    злочинні угруповання. Питання діяльності негласних співробітників, соціальні  та інші  гарантії  для  них  регулюються  Положенням  про  негласного співробітника спеціального підрозділу по боротьбі з  організованою злочинністю, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Про те, що залучення «приватних» осіб до здійснення оперативно-розшукових заходів є порушенням чинного законодавства підтвердив Конституційний Суд України. Так у своєму Рішенні від 12.10.2011 р. № 1-31/2011 за конституційним зверненням СБУ щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 62 Основного Закону Суд в и р і ш и в:

В аспекті конституційного подання щодо суб'єктів одержання доказів    у   кримінальній   справі   в   результаті   здійснення оперативно-розшукової діяльності   положення    першого    речення частини третьої  статті  62  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ), відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні  злочину  не  може  ґрунтуватися  на   фактичних   даних, одержаних    в    результаті    оперативно-розшукової   діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних  положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням   заходів,   передбачених   Законом   України   "Про оперативно-розшукову  діяльність" (2135-12),   особою,   не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

В чинному законодавстві України чітко визначено порядок залучення «цивільних» осіб до співпраці. Оперативні підрозділи (слідчі) мають право використовувати інформацію отриману від «цивільної» особи або залучати таких осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках передбачених КПК України. Така співпраця і є  «КОНФІДЕНЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО». «НЕГЛАСНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО» регулюється ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». З залученою «цивільною» особою до негласного співробітництва укладається договір (контракт), в правах такі особи прирівнюються до прав співробітників правоохоронних органів (в т.ч. права соціальні). У всіх випадках залучені «цивільні» особи не повинні відноситися до «антисоціальних елементів». Виняток становить залучення осіб до негласного співробітництва в порядку ст. 14 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

ВИСНОВОК: використання «цивільних» осіб у негласних слідчих (розшукових) діях, зокрема оперативній поставці, контрольованій та оперативній закупці, спеціальному слідчому експерименті, імітуванні обстановки злочину та інших негласних слідчих (розшукових) діях, якщо це прямо не передбачено законом є протизаконним. Здобуті таким чином докази суд повинен визнавати недопустимими.

Посадова особа, яка прийняла рішення про залучення «цивільної» особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, коли це прямо не передбачено КПК України, повинна нести відповідальність передбачену ст. 365 КК України.

 

lotockiymw@ukr.net

 

13.08. 2014 Р.                                                                                      Лотоцький М.В.

Категорія: Мої статті | Додав: lotockiymw7125 (07.09.2014)
Переглядів: 991 | Теги: канабіс, адвокат, маріхуана, наркотичні речовини, прокурор, звільнення з під варти, слідчий, Лотоцький, Суд, контроль за вчиненням злочину | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: