|
Залучення захисника
(за новим Кримінальним процесуальним
кодексом України)
Захисник може
у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними
представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного,
обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор,
слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається
під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які
можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби
зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд
зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного
захисника.
Слідчий,
прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у
кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно
до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а
підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2)
підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за
відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити
самостійно;
3) слідчий,
прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження
вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може
бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках,
передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Участь
захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких
злочинів.
В інших
випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному
провадженні:
1) щодо осіб,
які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у
віці до 18 років;
2) щодо осіб,
стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного
характеру;
3) щодо осіб,
які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні
повною мірою реалізувати свої права;
4) щодо осіб,
які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
5) щодо осіб,
стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного
характеру або вирішується питання про їх застосування.
| 
