Часто підзахисні на пропозицію захисника подати апеляційну чи касаційну скаргу на рішення суду, задають питання: а чи не буде гірше? Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого у апеляційній інстанції регулює ст. 421, а у касаційній інстанції ст. 437 КПК України.
Одним із запобіжних
заходів в українському кримінальному процесі є затримання особи без ухвали
слідчого судді, суду (тимчасовий запобіжний захід). Цю процедуру регулює § 2 18
глави Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК-2012). Однак, як
засвідчує практика, має місце порушення приписів цього Закону окремими співробітниками
прокуратури, органів досудового розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є
забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього
процесуальних обов’язків.Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 р. передбачено наступні
запобіжні заходи: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній
арешт, тримання під вартою та затримання особи (тимчасовий запобіжний захід).
Права, які гарантує Конституція України
конкретизовано у Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК-2012) для
учасників кримінального провадження. Зокрема, він дає визначення підозрюваного
та обвинуваченого у такому провадженні. Ст. 42 КПК-2012 визначає права та
обов’язки цих осіб. Закон України «Про попереднє ув’язнення»
доповнює права та визначає обов’язки підозрюваного, обвинуваченого, якщо вони
взяті під варту.
Камери без
вікон, умивальники без кранів, палати для хворих та вагони для транспортування
ув’язнених – без вентиляції. Без належних умов утримання та своєчасної медичної
допомоги змушені перебувати люди в українських відділках міліції, слідчих
ізоляторах, інтернатах, психіатричних лікарнях та військових частинах. Це
констатують учасники моніторингу місць несвободи, який правозахисники проводили
протягом останнього року. Тим не менш, в апараті уповноваженого з прав людини
наголошують на певному покращенні умов останнім часом.
