Kiedy mamy do czynienia z problemem,
wielu z nas wierzy, że zamiast od razu przejąć inicjatywę i zabrać się do
działania, powinniśmy poczekać, lub spokojnie ten problem przemyśleć.
Питання охорони
довкілля є одним з найактуальніших проблем і стосується життя та здоров’я
населення. Заходи кримінально-правового впливу мають велике значення у
природоохоронній діяльності, адже злочини проти довкілля є одними з найбільш
небезпечних діянь, оскільки їхні наслідки як правило залишаються непередбачуваними
і важко визначити як ці наслідки можуть вплинути на довкілля і, як наслідок, на
здоров’я і життя багатьох людей.
Новелою
нового Кримінального-процесуального кодексу України є угода між прокурором та
підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (ч.2 ст.468 КПК). Дана угода має ознаки, притаманні мировій
угоді у цивільному процесі
Дії прокурора на початку судового слідства у контексті вимог нового
КПК України
Аналіз норм
нового КПК України (далі – КПК України) серед інших дій, які вчиняються
учасниками судового провадження на початку судового слідства, оголошення
прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового
провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному
обсязі (ч. 2 ст. 347 КПК України), а також роз’яснення обвинуваченому суті
обвинувачення (ст. 348 КПК України).
Новий кримінальний процесуальний кодекс: Зауваження до окремих
статей
В
2012 році Україна отримала новий кодекс – Кримінальний процесуальний. З точки
зору законодавчої діяльності це звичайно позитивний крок, оскільки Україна
нарешті змінила кодекс неіснуючої держави, датований ще 1960 роком, українським
законодавчим актом.
Всебічне вивчення змісту дисертації та автореферату
Лотоцького М.В. дає підстави зробити висновок про те, що по всіх формальних і
фактичних ознаках вони відповідають вимогам, що пред'являються
до такого виду наукових розробок. Зокрема, автором
досить аргументовано доведена актуальність обраної теми дослідження, що
обумовлено сучасним станом протидії злочинності та,
проблемами боротьби з рецидивною злочинністю в Україні, а також
необхідністю приведення норм і вітчизняного законодавства та практики його застосування до кращих міжнародних
зразків.
Теоретичні та
практичні проблеми розвитку кримінального права і процесу:Матеріали наукового семінару [м. Івано-Франківськ, 06 грудня
2012 року]. / Ред.кол.: Острогляд О.В. (голов.ред.) та ін. –
Івано-Франківськ, 2012. – 164 с.
В збірнику опубліковано матеріали наукового семінару «Теоретичні та
практичні проблеми розвитку кримінального права і процесу», який відбувся
6 грудня 2012 року на базі Івано-Франківського університету права імені
Короля Данила Галицького.
Теоретичні положення і практичні рекомендації учасників семінару щодо
удосконалення кримінального та кримінального процесуального законодавства, що в
першу чергу зумовлені прийняттям Кримінального процесуального кодексу, розробки
окремих кримінологічних проблем будуть цікавими для підготовки наступних
наукових праць з проблем матеріального та процесуального кримінального права, а
також при розробці законопроектів.
Для працівників судових і правоохоронних органів, науковців, викладачів,
аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.
Редакційна колегія: д.ю.н., проф. П.Л. Фріс,
к.ю.н., доц. П.В.Мельник,
Серед інших інститутів кримінального процесуального прававажливе місцезаймають запобіжні заходи кримінального провадження. Метою застосування
запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим
покладених на нього процесуальних обов’язків.
Заходи забезпечення кримінального провадження повинні
забезпечувати законність, об’єктивність, право на свободу та особисту
недоторканість особи та проведення кримінального провадження в розумні строки.
(за новим Кримінальним процесуальним
кодексом України)
Захисник може
у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними
представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного,
обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор,
слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається
під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які
можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби
зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд
зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного
захисника.