Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике дванадесяте свято, третє за
значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.
Благовіщення — християнське свято, що за церковним календарем відзначається 7
квітня.
Наукова стаття присвячена новому інституту в
українськомукримінальному процесі –
кримінальному провадженню на підставі угод, зокрема, в ній висвітлюється
процесуальний порядок та умови укладення угоди про визнання винуватості.
З набранням чинності нового Кримінального процесуального
кодексу України в 2012 році в українське кримінально - процесуальне право був введений новий інститут – «кримінальне провадження на підставі угод». Цей інститут врегульовує
діяльність учасників кримінального провадження шляхом погоджувальних процедур -
укладення угод. Саме тому у зв’язку з появою нового правового інституту наукова
стаття присвячена наслідкамукладення угоди про визнання винуватості та
проблемам, які можуть виникнути при її виконанні.
Інститут угод у
кримінальному судочинстві є втіленням концепції відновлювального правосуддя. Зазначена
концепція судочинства покликана сприятидосягненню
консенсусу між його сторонами, врегулюванню соціального конфлікту. Головна мета
інституту угод в кримінальному провадженні не встановлення істини у справі а задоволення
інтересів сторін.
Пеналізація являє собою синтетичний процес, який
складається з нормативного визначення характеру караності діянь та практичного
призначення покарання за конкретний злочин.
Депеналізація
як протилежність пеналізації означає звуження меж державного примусу за
вчинені злочинні діяння, яке виражається у звільненні винних від кримінальної
відповідальності, у виключенні окремих покарань з конкретних санкцій або
взагалі з системи покарань, у відмові від них через їх неефек- тивність
Необхідність гуманізації кримінальної відповідальності
назріла вже давно, оскільки кількість судимих осіб і осіб, які позбавляються
волі залишається стабільно високою. А це, в свою чергу свідчить про те, що
Кримінальний кодекс не виконує в повній мірі роль основного засобу протидії
злочинності. Така ситуація зумовлена нестабільністю чинного кримінального
законодавства України. Кримінальний кодекс, незважаючи на те, що він був
прийнятий у 2001 році, не відповідає сучасним реаліям і потребує серйозного
реформування, так як в його основу має бути покладено сучасні досягнення науки
кримінального права України і світу.
Питання дотримання прав людини при
притягненні її до кримінальної відповідальності, а також прав підозрюваного і
обвинуваченого на досудовому розслідуванні та судовому провадженні завжди були
і залишаються актуальними. Новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі
КПК-2012) значно розширив права сторони захисту у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.
265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне
від земельної ділянки є фізичні таюридичніособи,в томучислінерезиденти,якієвласникамиоб'єктівжитлової нерухомості.
Прийняття Кримінального процесуального
кодексу України 2012 року (далі – КПК-2012) конкретизувало положення ст. 30
Конституції України «Кожному гарантується недоторканість житла». У цьому
нормативному акті законодавець визначив підстави для правомірного обмеження недоторканості
житла та процесуальний порядок отримання судового дозволу на проведення слідчих
дій у житлі чи іншому володінні.
